 zimorodokan  . . | Життя — це просто дивна казка Вірші про життя 487 дні(в) тому ЦитатаЖиття — це просто дивна казка
Вірші про життя
Життя… Воно дивовижне, непередбачуване, гірке і солодке, одноманітне
і барвисте, часом сумне чи радісне, але дивовижне й цікаве. А
найголовніше (що дуже шкода) — дається один раз. А от для чого ми
приходимо в цей світ так і не знаємо. Знали б, напевно, виконували свій
обов’язок ретельніше і чітко йшли до мети, а так… Живемо, мало що
робимо, часто пливемо за течією і думаємо, що ми вічні. Та, на жаль,
нема в цьому світі нічого вічного, все тлінне, мінливе і швидкоплинне. В
цьому ми переконуємося, але вже проживши чимало на цій землі. Та життя
— це справді велике диво! І саме нам випало щастя жити на дивовижній
Землі. Тому треба цінувати кожну його хвилину, радіти сонцю і ранковій
росі, вічним зорям у нічному небі, кожній квіточці, що прийшла у цей
світ так само, як і ми; пташині, що виспівує хвалу життю радісно і
невтомно. Ми то знаємо, що вона саме для цієї пісні, краси та радості і
прийшла у світ. А для чого ми прийшли? Що кожен з нас повинен зробити? Я
не знаю і не здогадуюсь. Та цього, мабуть, ніхто з людей не відає
точно. Та я знаю одне, і переконана в тому, що прийшли ми для добра, бо
ми — люди. Ми повинні творити добро, вдосконалювати цей світ своїм
розумом і чуйним серцем, адже у наших головах є винахідливий розум, а в
серцях є любов, співчуття, жалість, ласка, доброта, чуйність,
благородство… Для чогось все воно дано людині. Може для того, щоб вона
розкрила ці почуття у світі і зробила його кращим, щоб у спільноті людей
не було чвар, воєн, непорозумінь, щоб ми жили в любові і злагоді, як
люди, а не так, як тварини. Дуже шкода, що ми не знаємо мети свого
приходу у барвистий і кольоровий світ. Ми б, напевне, були набагато
кращими і розумнішими, як є зараз. Та що поробиш, просто треба себе
вдосконалювати, старатися бути кращими, творити добро, може для
прийдешнього, для майбутнього… Але жити треба сьогодні праведно і чесно,
тому що все, що б ти не робив, якимось чином в певний час повертається
до нас самих: добро — добром, а зло — ще більшим злом. То ж
напрошується висновок: роби добро, щоб тобі добре було.
Життя — це просто дивна казка,
В яку приходимо лиш раз.
Тут для людей любов і ласка,
І світло сонечка для нас.
І небеса бездонні сині,
Чарівні зорі в небесах.
Ключі високі журавлині,
І вся оця земна краса.
Життя складне, але чудове,
Ми робимо в нім відкриття.
Й завжди ідемо в невідоме,
Тим цікавіше нам буття…
Привабливіше, яскравіше,
Є для фантазії політ.
І манять вдаль путі світліші…
І ти не йдеш — летиш у світ!
Є і різкі в нім повороти,
Де випадаєш із сідла.
Завертять враз круговороти…
Бувають і такі діла.
Та все проходить, час спливає,
Нова мета нас кличе вдаль.
В житті усякого буває,
Та за минулим нам не жаль,
Бо кличуть знов нові дороги,
Під ноги стеляться путі.
Чекають радощі й тривоги
Щодень у нашому житті.
Життя складне, але цікаве.
Його не взнаєш до пуття.
Буває радісне й лукаве…
Але… Спасибі за життя! |
Коментар: 0 Переглядів: 329 Мітки: життя, роки, надія красоткіна, вірші, літа |